МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” Інститут телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки / КУРСОВА РОБОТА з навчальної дисципліни “Теорія електричних кіл та сигналів”  Мета: Навчитись застосовувати методи аналізу лінійних електронних кіл для дослідження процесу проходження складного періодичного сигналу через частото-вибірне електронне коло та впливу характеристик кола на форму сигналу. Вхідні дані для варіанту № 19: Задана електрична схема (рис. 1) з наступними параметрами її компонентів: Резистор: R1 = 15 кОм; R2 =  —  R3 =  —  Конденсатори: C1 = 10 нФ; C2 = 2 нФ; C3 = 3 пФ. Операційний підсилювач – мікросхема К284УД1А з наступними параметрами: Коефіцієнт підсилення – K0 = 20000; Вхідний опір – Rвх = 5 МОм; Вихідний опір – Rвих = 200 Ом. Порядок виконання курсової роботи: 1. Для розрахунку функціональних схем побудованих на основі операційного підсилювача, використовуємо відповідні математичні моделі ОП, як лінійного багатополюсника. Найбільш поширеною і зручною у користуванні є модель у вигляді матриці провідностей ОП (Y – матриця), визначення якої доцільно проводити за допомогою еквівалентної малосигнальної схеми ОП, що показана на рис. 2. / Рис. 2. Малосигнальна еквівалентна схеми ОП. Матриця провідностей даної схеми має наступний вигляд: YОП =  A b c D   a 1/Rвх -1/Rвх 0 0   b -1/Rвх 1/Rвх 0 0   c -K0/Rвих K0/Rвих 1/Rвих -1/Rвих   d K0/Rвих -K0/Rвих -1/Rвих 1/Rвих   У даній моделі не враховано великих вхідних опорів входів a і b відносно спільного заземленого вузла d (тобто опорів Rad та Rbd), оскільки нехтування ними не вносить значної похибки в розрахунки. Використання Y-матриці дає змогу аналізувати властивості ОП при різних варіантах вмикання зовнішніх елементів. Для усунення небезпеки самозбудження та стабілізації параметрів, ОП використовують з від’ємним зворотним зв’язком. 2. Математичну модель підсилювального каскаду, як вже було сказано, складаємо у вигляді матриці провідностей. Для цього нумеруємо незалежні вузли схеми (рис. 3) і згідно з відомими правилами записуємо матрицю комплексних провідностей. Під вузлом розуміємо місце з’єднань трьох і більше гілок. Для заданої схеми, розмірність матриці провідностей дорівнює 4×4. Рис. 3. Нумерація вузлів схеми. 3. Нумеруємо вузли матриці ОП відповідно до способу з’єднання зовнішніх виводів операційного підсилювача з вузлами схеми і вписуємо елементи матриці ОП у матрицю провідностей схеми. Отже, матриця провідностей розрахункової схеми має наступний вигляд: 1 2 (в) 3 (с) 4  1 jω